Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) Сухой Лог

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Парни! Чувачки! Здорова! У меня история сегодня проебнутая, просто бомба, летающая в мозгах! Сначала все было как обычно, мазался на работу, рутина-сука, голова моталась как через трубку, этот чертов дурбазол убивал мою энергетику. Надо было что-то делать, иначе я был готов болтануться прямо в офисе. И тут, когда уже чувствовал, что сам стал в мясо, моему испорченному мозгу пришла идея, как найти выход из всей этой шири. Я вспомнил про кодеин, закадычные друзья не раз рассказывали, как этот штукенция может преподать жизни новые краски. Ну и я, не будь я минером, решил взяться за это дело! Изначально все казалось простым - найти поставщика. Через своих знакомых я раздобыл номер одного школотца, которого зовут Дима. Говорят, он опытный минер и имеет закладки самого высшего качества. Я сразу же позвонил ему со своего картонного тряпичного домика, чтобы договориться о встрече. Встречались мы в парке, чтоб быть в безопасности, ну и чтобы никто не заметил. Дима оказался лысым дрищем, но у него были настолько крутые закладки, что я даже на его лысине не обратил внимания. Ля, их было много, просто смотреть на это и мастурбировать от удовольствия. Ну да ладно, не будем о грустном. Договорились мы на ближайшей скамейке о моей потребности в отменных закладках. Цена была, конечно, не самая приятная, но кто ищет дешевую дырку в мире, правда? В общем, я взял пару пачек и отправился на работу. Что ж, теперь самое интересное - пробовать это дерьмо и узнать, оправдает ли мои ожидания. Искусство закладки любителей кайфов, братуха! Я взял свою порцию и пошел в туалет, ну чтобы никто не видел. Включил унитаз и довольно банальным способом засунул дурное средство в свой ноздрячек. А теперь суетись, моя носовая полость, открывайся и позволяй мне увидеть новый мир! ПИЗДЕЦ! Это я не о результатах, а о том, как всё быстро закончилось. Моему облезлому мозгу хватило на пару минут пребывания в мире иллюзий. Он просто заглох, как солнечная батарейка после того, как солнце исчезло. Хотел было еще одну закладку, но тут ко мне зашел мой тупой начальник, и я был вынужден притвориться, что сру. Ну и вот теперь я сижу на работе, изображая активность и усердие, но на самом деле я страдаю от затуманенного сознания. Парни, такая ситуация - просто жопа в столе, ну и мои задачи - вообще разъебенные как никогда. Короче, говоря более профессиональным языком, моя работоспособность находится на самом дне. Я проклял этот чертов кодеин и себя в том числе за то, что решил попробовать этот дерьмовый наркотик. Жалко, что нельзя перезагрузиться, как компьютер. Хотя, подумав, если бы мне удалось перегрузить мой хард, я бы наверное умер. Так что давайте, други, оставим эту идею. Однако блять, я все равно продолжаю мазаться. Что за хрень со мной, братишка? Что за хрень... Ладно-ладно, хватит лить слезы. Пора бы уже перейти к портянкам и стебу, мне же надо успевать до конца этого пидарского текста. Хотя на самом деле, пиздеж! Давайте вместе разрушим стереотипы и продолжим делать мир смешнее и ярче! Удачи вам, братья по шутке!